середу, 1 квітня 2015 р.

Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні.


Конспект уроку

Історія України
9 клас


Тема: Селянська реформа 1861 року в Наддніпрянській Україні.

Мета: з'ясувати причини проведення селянської реформи 1861 р., основні положення реформи, як проводилась реформа в українських губерніях, зокрема в нашому краї, які були наслідки та значення реформи 1861 р., схарактеризувати основні тенденції модернізації українського суспільства в другій половині XIX ст. Розвивати навички роботи з історичними джерелами, вміння аналізувати, робити висновки.

Основні поняття: «криза кріпосницької системи господарювання», «реформа», «модернізація», «тимчасовозобов'язаний стан», «викупні угоди», «відрізки».

Тип уроку: комбінований

Обладнання: карта, історичні документи, схеми, історичні джерела, графічний диктант.

I. Актуалізація опорних знань
1. Що таке «реформа»?
2. Коли була проведена селянська реформа в західноукраїнських землях?
3. Які були наслідки селянської реформи?
4. Що нового з'явилося в сільському господарстві західноукраїнських земель?
5. Як селяни вирішували проблеми малоземелля та безземелля?
6. Чи вирішила реформа 1861 р. всі проблеми селян та суттєво покращила їх становище?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:
В той час коли західноукраїнські селяни були особисто вільними, селяни Наддніпрянської України перебували в кріпосній залежності від поміщиків. В Росії існувало кріпосне право, яке в Європі називали «російським рабством».
Бесіда за питаннями
1.     Доведіть, що в середині ХІХ ст. у Російській імперії назріла необхідність реформ.
2.     Чому модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ ст. розпочалася з реформування сільського господарства?
3.     Чому аграрне питання було головним питанням політичного життя Росії. Чому від його розв’язання залежав подальший розвиток країни?

ІІІ. Розповідь вчителя
1.     Криза кріпосницької системи господарювання в Російській імперії.
1) посилення експлуатацій кріпосних селян у поміщицьких господарствах;
2) незацікавленість селян в роботі на пана;
3) низька продуктивність праці;
4) зубожіння селян, неврожаї, голод;
5) опір селян відбуванню панщини;
6) антикріпосницькі виступи селян.

2.     Підготовка селянської реформи
1) усвідомлення необхідності змін усіма верствами суспільства;
2) діяльність Харківсько-Київського таємного студентського товариства;
3) Таємний комітет для розгляду проектів аграрної реформи;
4) Губернські комітети.

Метод «Мікрофон»

1. Які були причини проведення селянської реформи 1861 р.?
2. Чому царський уряд пішов на проведення реформи?
3. Як відбувався процес підготовки селянської реформи?

IV. Робота в парах з документом «Загальне положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності»
Складання асоціативної схеми «Суть селянської реформи 1861 р.»
1.     Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках. І на дворових людей скасовується назавжди…
2.     Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, передають селянам за встановленні повинності в постійне користування селян присадибну їхню осілість і, крім того для забезпечення побуту їх та виконання обов’язків їх перед урядом визначену в «Положеннях» кількість польової землі та інших угідь.
23. Селянам надається право: провадити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торгівельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатись ремеслами; вступати у гільдії, торгівельні розряди…
59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові, селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк…
187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним з її членів.
- Якщо нинішній селянський наділ більший за вищий розмір наділу, розрахованого на всю громаду, то поміщикові дозволяється відрізати цей лишок у свої безпосереднє розпорядження…
Якщо у поміщика після надання в користування селян з наділу… залишилось у безпосередньому розпорядженні менше 1/3 загальної кількості належних йому угідь, то поміщик має право утримувати до 1/3 всієї кількості придатних земель.
- За основу розміру викупної позики береться грошовий оброк, призначений з селян на користь поміщика…
- Селяни зобов’язані вносити в казну щорічно взамін належного поміщикові за цю землю оброку по 6 коп. на карбованець з призначеної урядом позики аж до її погашення. Такі платежі звуться викупними. Викупна позика погашається протягом 49 років з дня видачі позики.

V. Повідомлення учня. Селянська реформа на Катеринославщині.

VI. Робота в групах. Проведення реформи
1.     За якої умови земельний наділ ставав власністю селянина?
2.     Чому державні селяни перебували в кращому становищі ніж кріпосні селяни?
3.     Що повинні були робити кріпосні селяни до сплати викупу за землю?
4.     Що нового впроваджувала реформа 1861р.?
Ознаки селянської реформи 1861 р.
1. Буржуазні:
-         особисте звільнення селян;
-         селяни отримували цивільні права і могли мати приватну власність;
-         земля ставала об’єктом купівлі-продажу.
2. Феодальні.:
-         земля залишалася у власності поміщиків;
-         селяни платили викупні платежі за землю;
-         до сплати платежів відпрацьовували панщину, платили оброк, тобто були тимчасовозобов’язаними.

VII. Робота в групах. Наслідки селянської реформи 1861 р.
1.     Які були негативні наслідки реформи?
2.     Що можна віднести до позитивних наслідків реформи?
3.     Якою була ситуація на селі під час проведення реформи?
4.     «Ви переконаєтесь, що все, що можна було зробити для захисту користей поміщиків, - зроблено», сказав російський імператор Олександр ІІ, підписуючи маніфест про визволення селян.
Які аргументи підтверджують цей вислів?

VIII. Метод “Дерево рішень». Робота з історичним джерелом. Значення селянської реформи 1861 р.
Сучасники цю реформу назвали Великою, оскільки вона принесла волю більш ніж 30 млн. кріпосних селян, було знищене кріпосне право – «те очевидне і для всіх відчутне зло», яке в Європі прямо називали «російським рабством», була розчищена дорога для становлення буржуазних відносин, економічної модернізації країни.
Разом з тим дана реформа мала половинчастий характер. Вона була складним компромісом між державою і всім суспільством, між двома основними станами – поміщиками і селянами, а також між різними суспільно-політичними рухами. Процес підготовки реформи та її реалізація дозволили зберегти поміщицьке землеволодіння, але прирекли селян на малоземелля, злидні й економічну залежність від поміщиків, так як селяни при розділі землі змушені були віддати поміщикам 5 частину своїх наділів. Реформа 1861 року не зняла аграрне питання в Росії, яке залишалося центральним і найбільш гострим ще довгий час.

1.     Чому сучасники назвали селянську реформу Великою?
2.     Що свідчило про половинчастий характер реформи?
3.     Чи вирішила реформа 1861 року аграрне питання в Росії?

IX.           Графічний диктант
1.     Кріпосницька система господарювання в Російській імперії повністю себе вичерпала і стала гальмом подальшого економічного зростання.
2.     Продуктивність праці кріпосних селян в поміщицьких маєтках була досить високою.
3.     В середині ХІХ ст. посилилося масове зубожіння селян.
4.     Селяни ухилялися від виконання феодальних повинностей.
5.     Селянська реформа було проведена за ініціативи самих селян.
6.     Селянська реформа була проведена в 1861 р.
7.     За 1856-1860 рр. в Україні відбулися сотні селянських виступів.
8.     Селянська реформа була проведена за правління царя Олександра І.
9.     Для розгляду проектів аграрної реформи уряд створив Таємний комітет.
10.           Селянська реформа скасувала кріпосне право.
11.           Селяни наділялись землею за викуп.
12.           Після реформи селяни могли займатись лише сільським господарством.
13.           Царизм в першу чергу захищав інтереси поміщиків.
14.           Селянська реформа сприяла розвитку капіталістичних відносин на селі.
15.           Після реформи 1861 р. залишились проблеми малоземелля і безземелля селян.

Домашнє завдання:
  1. Вивчити §19 (2)

  2. Написати міні-есе «Зміни на селі після реформи 1861 р.»

Немає коментарів:

Дописати коментар